Якщо моя душа палає,
Бо весна плаче в Україні,
На сполох дзвоном калатає,
Бо вражі дії безупинні,
То я лечу думками в обрій,
А потім вище, вище, в Небо,
Бачу: нарід повстав у двобій,
Щоб захистити в ньому себе.
Скільки разів він повставав вже!
Скільки раз був пошматований!
Вірю: тепер він переможе,
Бо тепер він став згуртований.
09.03.2014
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484766
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.03.2014
автор: Левчишин Віктор