Михайло з Закарпаття
Став телефонувати
В Росію:
- Хочу, браття,
Важливе щось сказати.
Зв’яжіть із президентом
Мене ви якнайшвидше.
- Чекайте! Аль моменто!
Зв’язали.
- Говоріть же.
- Ми тут в одній місцині
Зібралися, мізкуєм.
За те усі, що нині
Війну вам декляруєм.
- Вас скільки на сьогодні?
- Я, кум Іван,… всіх вісім.
- У мене тисяч сотні.
- Ще Стефко бродить лісом…
Багацько в вас служивих…
Йду раду знов збирати.
Дзвінок.
- Ну, що рішили?
- Не будем воювати.
- Здалися, наче кільки?
Пішли штанята прати?
- Не зможем плєнних стільки
Ввісьмох прогодувати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484829
Рубрика: Гумореска
дата надходження 10.03.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)