Про що ти мовиш, зрадливий москалю,
Твоєї мови я не розумію,
Вона ж бо до пори була ласкава,
І марно я плекав надію-мрію..
На сході у сусіднії росії,
Надію мав, живуть брати і сестри,
А як поЧали будувать країну,
"Допомогли", що дай нам Бог донести..
Обличчя хиже стільки літ ховали,
Роздмухуй горно, зброю куй, ковалю,
Тепер з душі моєї гасло рветься,
Із піхов шаблі, смерть тобі москалю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484834
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.03.2014
автор: Імбирь