наскільки ж можна самому себе ускладнити,
самому себе від себе сховати і закодувати.
і потім самому ридати і в прірву падати,
шукаючи себе і там, а всіх інших забути згадати.
наскільки ж можна самому в собі загубитися.
і потім даремно хапати канат аріадни.
самому себе не спасти й від утоми втопитися
у власних сльозах, зрозумівши, що геть ні на що ти не здатен.
й блукати роками у тім лабіринті свідомості,
шукати себе без спочинку і гублячи карти,
і потім, зустрівши щось зайве у невагомості,
самому себе не побачити й не впізнати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484847
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2014
автор: alalal_v