Вона в мережі і він в мережі. Вона мовчить і він мовчить.
А серце від любові так бішено кричить.
Кому вона там пише? Кому же пише він?
Вона тільки ним дише,а в нього від неї у крові адреналін
І злоба з дня на день росте:
Не пише, значить не потрібна, він мовчить, то нафіг хай іде.
Ведуть себе як діти, втрачають день за днем
Натомість щоб радіти, тоді ж нехай гордість горить вогнем.
Життя таке коротке, його не повернуть,
А роки, роки, роки, невпинно так біжуть,
Тому, безглуздо тратити на гордість, а ще дурніше - на інтернет,
Слід цікавіше й яскравіше розвивати свій життєвий сюжет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484848
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2014
автор: Лелія