Я пишаюсь за стійкість військових
Тих частин, що в облозі в Криму.
Москалі й козачки паперові
Рвуться в бій всі на тишу німу.
Я пишаюсь за вірність Вкраїні –
Офіцерів, матросів, солдат,
Що під гімн України сумлінно
Несуть службу без страху і зрад.
Сила духу не вяне в народу,
Хоч тиран нас гноїв і гнітив,
Та зорю на Майдані Свободи
Мій народ назавжди запалив.
То ж вкусися, москалю, за сраку,
Мій народ, не зборимий, ти ж знай!
Ще погавкаєш трохи, собако,
Й поповзеш без нічого в свій рай.
Не одобрюю й цю владу нині,
Що лишила цих вірних синів,
На поїдок голоті безвинній...
Затуманених зайд плином днів.
Слава Богу, що там є татари –
Дружний нарід, поживу несе,
На Горі – підкилимні знов чвари: -
Влада, гроші портфелі над все.
І коли розійдуться всі хмари
Пролюстровані будуть усі,
Впала Сотня Небесна недаром!
І Майдан в кожнім серці засів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=484945
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: Василь Дальнич