Сон

Останній  дзвінок.  Хотів  щось  сказати
Сказав,  що  кохає,  що  буде  стрибати.
Вона  теж  кохала  та  сказати  не  вспіла
Він  більш  не  відповів.  І  вона  полетіла
Ковтаючи  сльози  й  любовні  слова
Вона  поспішала,  мусила  врятувати  вона.

Таксі  не  ловилось  і  чомусь  наче  повзло
Могло  б  не  бути  заторів,  але  не  везло.

Пройшло  пів  години.  І  той  самий  міст
Стояв  там  хлопчина  ніби  той  же  зріст
Але  то  не  він,  його  там  не  було
Тай  в  принципі  буть  не  могло.
Він  ж  загинув  на  тому  ж  мості
Він  вже  рік  ходить  в  вісні  в  гості.
А  хто  ж  дзвонив?  Чи  то  може  сон?

Прокинулась.  А  він  поруч.  Сопе  в  унісон.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485039
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: Гуцол Оксана