Болить моїй землі, бо ріжуть,
Кромсають тіло на шматки.
Розкрито ненависті діжу,
В світ рветься злоба залюбки.
О земле Лесі і Тараса,
Земле гетьманів, козаків.
Злоба краян тебе не красить,
Неправедний не славить гнів.
А ти, несита Московіє!
Навіщо тиснеш лоб на лоб,
Розбрату сім’я рясно сієш,
На край мій розкриваєш дзьоб?
Прийде тобі із неба кара.
Урветься Богові терпець.
Наш пастир виведе отару
Крізь тьму до світла навпростець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485069
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)