Колись, колись були з тобою
Ми дітьми маленькими. Поза стіною
До всіх ми гралися, сиділи
Колись любились ми, любились
Але то було колись.
І степ відкритий цей, широкий
Козацький степ, і на якому
Ми бігали тут колоски рвати
А часом й тікали, щоб не била мати
Та тепер він бур’янами заріс.
Співоче слово, гарна пісня
Лунали й лилась тут річка чиста
Та інша ти і інший я
Бо ми не діти, бо життя
Змінило нас до всіх низин.
Одною хвилиною страждання
В нас спільне туркало бажання
В нас спільна ціль була ось тут
Та пізнали ми тільки облуд
І сумнівів у самих собі.
Нас кинуло сум’яття долі
І ми розпалися з тобою
На дві частини. Вже не разом
Ми опинилися поза вікном
Та цей раз поодинці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485094
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.03.2014
автор: John Rashe