Я живу – живу й чекаю…

По  замерзлих,  мерзлих  гонах
ходить  ходором  зима
і  холодить  чорні  грона
бузинового  клейма.

На  закрайках  того  краю,
де  Христос  колись  воскрес,
я  живу  –  живу  й  чекаю,
щоб  зійшов  ВІН  із  Небес.

Як  всі  люди  –  Раю  прагну,  –
а  хіба  ж  у  тому  гріх?  –
Скільки  можу,  жили  тягну,
щоб  з  душі  тягар  ізліг.


Створено  6.  07.  2003  рік,  м.  Львів

Опубліковано:
1.  "Гомін  Підгір'я".  Альманах,  вип.  І.  Дрогобич:  "Коло",  2003.  -  С.  73.
2.  "На  зламі  дня"  -  Львів:  "Тріада  плюс",  2004.  100  с.  -  С.  36

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485119
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Т. Василько