І прошу, і зову

-  О  Господи,  зійшли  із  глузду  люди,
Бо  зраджують  країну,  де  живуть,
Забули  материнські  оті  груди,
Що  їх  кормили!..  Ба,  тепер  плюють!..

Коли  б  отих,  підсаджених,  не  бу'ло,
То  не  було  б  і  місця  для  вогню!
Серденько  грішне  вказівки  почуло  -
Його  зрубати  б  просто  на  корню!

Ось  тому  й  прошу  Ієгову  Іре*
В  Своїм  вогні  спалити  те  гнилля!
А    також  прошу  для  народа  віру,
Що  мудрість  всім  несе  і  окриля!  -

Тоді  б  серця  заповнював  би  спокій!
-  О  Господи,  зову  Тебе,  Шалом**,
Прийди  до  нас  в  цей  час  такий  жорстокий,
Постав  над  містом  захист,  над  селом!


*Ієгова  Іре  -  Бог,  який  все  передбачить.
**Шалом  -  Бог  миру
                                                   12.03.2014
                                                         

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485128
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Людмила Дзвонок