Сизокрилим лебедем на долоні ранку
Сів туман замріяно - спрагло тишу п'є.
Вмить - і сни сполохано вже тікають з ганку, -
У литаври сонячні півень лунко б'є.
Відчинились брами, і моря шовк небесний
Із світів надзоряних вилився в ефір.
І хорали променів сяєвом чудесним,
Сиплячись на землю, звеселяють зір...
І душа плюскочеться в сонячнім заливі,
Невагомо рими лягають на папір,
І вирує ранок у збудженім пориві,
І життя прекрасне, - оглянься і повір!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485198
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Ірина Хміль