Люди косо не дивіться
На дівочі сльози,
Що так щиро ллються
Щодня і щоночі.
Це дівчина виливає біль,
Що серце крає,
Що на рідній Україні
Невинна кров проливається.
Як серед ясного неба
Грім гуркоче,
Так силовики б'ють
Людей щоночі.
Б'ють, катують, розпинають
Ці звірі прокляті,
Душу свою продають
За москаликів проклятих!
Навіть хрест для них
Нічого не значить.
Силовики з народом воюють,
А не розуміють,
Що прийде час розплати.
Знай народ, що Господь з вами,
Він вас захищає,
І в скруту годину
Вас не залишає,
То моліться люди добрі
За рідну Україну!
Слава Україні!
Лале.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485199
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2014
автор: Валентина Коломієць