Терни виросли у краї, де була щороку.
Не підставлю уже більше друзям своїм щоку?
Не зійду на узбережжя, не побачу море?
Сіють душі дух бунтарський, а від нього горе!
Дух бунтарький закрив вуха, заморозив розум.
Сліпота вся відійде! - це вже для прогнозу.
Що залишиться від краю? Буде в нім прибуток? -
Та над морем і над полем чується вже смуток!
Чути шепіт хвиль морських там, на узбережжі -
Дух бунтарський переходить усякії межі!..
Той, хто Бога не боїться, мудрості немає,
Коли горе сам зустріне, його не здолає.
12.03.2014
На фото: я в Криму, Тарханкут 06.2013.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485209
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Людмила Дзвонок