Я не цiную, та цiлую
Знущаюсь, потiм йду.
Часом сумую,
Але частiше я даю надiю.
Це смiшнiше нiж ставити в розряд "колишнi".
Вiзьму двi-три солодкi вишнi,
Вкушу, щоб сiк потiк на губи,
Всмiхнусь i облизну.
Ти хочеш!
Зараз в тобi сидить тварина,
Хоча настправдi ти дитина,
Та вже бажаєш.
Що ж прощай!
Мене чекає вдома чай,
А ти лишайся сам на сам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485229
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Bila Rika