України дочки і сини
Вже пора від сну усім збудитись
Скільки будуть наші вороги
Над дітьми і внуками глумитись.
Скільки треба нам ще пережить
Тих майданів,щоб магнати зрозуміли?
Бо народ – це сила ,а вони
Згинуть ,як трава в мороз зотліла.
Скільки можна рвати землю цю
На шматки,як пси скажені?
Поділили Україну всю,
І людей вже ділять навіжені!
Образ Божий зовні , а в нутрі
Сморід,гниль і ріки пустослів’я .
«Бидлом» називаючи людей,
З жиру бісяться на дачах Межигір’я.
Досить годувати нас «добром»,
Досить малювати нам майбутнє.
Ваша «Україна» за бугром….
Україно встань з колін сьогодні!!!
1.12.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485251
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: леся квіт