ОТОЖ ЗІЗНАЙСЯ, ЛЮБИЙ МІЙ АРСЕНІЙ…




Як  сміло  прозвучало  –  буде  важко.
-  Арсенію,  чому  не  восени?
Бо  сотня,  хоч  небесна,  все  ж  не  пташка,  
А  беркути  –  чиїсь  таки  сини.

І  за  твоє  –  Затягуйте  ремЕні
Із  них  не  кожен  ринувся  б  у  бій.
Отож  зізнайся,  "любий  мій"  Арсеній,
Що  ти  і  є  убивцею  надій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485292
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2014
автор: Аня Муравська