Лист українського солдата з Криму до коханої

Ганю,  ми  в  облозі  у  Криму
Шлю  тобі  малесенький  привіт.
Чесно,  я  ніяк  не  допойму,
З  ким  воюєм,  що  то  за  нарід.

Як  пірати,  вийшли  із  води
Мовчки  тиснуть  із  усіх  боків
Мо’  вони  приперлися  сюди
Із  Карибських  дальніх  берегів?

Їх  багато  дуже  –  тьма  і  тьма
«Калаші»  новенькі  у  руках
В  нас  оружжя,  Ганечко,  нема
І  буває,  наповзає  страх,

Що  колись  не  вистачить  снаги
І  терпіння  не  достане  нам,
Що  лишаться  Кримські  береги,
Як  дарунок  нашим  ворогам.

Як  ся  має  вуйко  Шеремет,
Наш  сусіда  через  два  двори?
В  нього  на  горищі  кулемет
Ще  із  тої,  першої,  війни.

Я  не  знаю,  скільки  ще  стоять
І  окопи  рити  у  землі.
На  російській  вороги  кричать  –  
Значить,  ці  «пірати»  –  москалі.

Вірю,  Ганю,  що    б  там  не  було  –  
Вистоїмо  в  цей  тривожний  час
Ви  за  нас  моліться  всім  селом,
Ну,  а  ми  помолимось  за  вас.

10.03.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485420
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2014
автор: Галина Будянська