Навстіж свідомості резервуар
Відчинено на заповнення,
Розум Від Кривди протер вуаль
Погляду псевдодуховного.
Догмам облуди - оревуар!
Звивини мозку - гадюки слизькі,
Брудом з боків обростали,
Зміям на зміну прийдуть колись ті,
Хто осідлав кобру сталі,
Їхнє лице - добрий Сталін...
Істини промінь, немов маячок,
Дефекти ретельно вивірить,
Серце, скажи мені, кров моя чом
По трубам тече навиворіт?
Гніву бутони порожевіли.
Все ж таки, зійде у когось,
Стерши у порох погрози і вили,
Сивої мудрості колос.
Розбрати стихнуть, грізні, шалені,
Виросте мрія Тараса,
Там де лежить розпанаханий Ленін,
Встелиться волі тераса.
Скажеш:
- Ідея, що збудувала?
- Вільну для дум альтанку,
Простори замість тісних будуарів.
Стане бузком сталь танку.
Все перемелить часу бульдозер,
Висохнуть чорні калюжі,
Розум отримає, наче куль дозу,
Той, хто вбивав і паплюжив.
Все перемелить часу бульдозер,
Чхати, хто "проти" а хто "за"!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485440
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2014
автор: Олександр Обрій