Я так помилялась коли неба шукала,
Ідеалу шукала. Дурепа була.
Коли свої сльози стиха ковтала,
Шукаючи, Боже, я дісталася дна.
Пробач мене за високі стандарти,
До свого життя,кохання, до слів.
Я болем омита, як берег Джакарти,
Вже не жду ідеалу, а лиш кращих днів.
Я буду боротись за чисту ідею,
За віру у світле, і Божу любов.
Ми ніколи не дістанемось апогею,
Та в добро треба вірити, і знову, і знов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485493
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2014
автор: Веруш Далі