Палац чекання

Роки  летять,  летять  у  вирій
І  зупинити  їх  мені  не  сила.
Роки  летять  та  я  не  твій
Кохана,  ніжна,  лагідна,  єдина.

Роки  летять,  як  камінь  в  прірву
Ще  лиш  крок    до  того  вічного  життя.
Тут  і  там    вже  не  відіршеш
Шмат  оберегу  святого  каяття.

Роки  летять,  а  ми  чужі,  чужі
Але  ж  колись  єднало  нас  кохання  .  .  .
Роки  летять  і  біль  в    душі
Перетворилась  на  палац  чекання.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485590
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2014
автор: Калиновий