Чекаю тебе з нетерпінням,
А час так помалу сплива.
Негода тужливо-осіння
На вулиці важко рида.
А ти знов прийшов – такий милий,
Усміхнений, щастя сія,
І стала я знову щаслива.
Й душа звеселилась моя.
Забула , що осінь надворі,
І вітер протяжно гуде.
Ти поруч – і в мене сьогодні
Із будня знов свято буде.
А завтра… А що буде завтра ?
Неважно. Сьогодні є ти.
І нам говорити не варто.
Слова не потрібні, мовчи…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485719
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2014
автор: Паснак Марія