Шепіт морської блакиті

Як  боляче  серцю  і  сумно  душі
І  книги  зі  смаком  по  морю
Розійшлись  ми  у  двох  по  житті
Та  берег  пам'ятає  ще  теплісь  прибою

І  наче  в  спогадах  хвилів  кохання
Не  схожих  на  інші  рожеві  миті
Одне  мені  сниться  тепле  дихання
У  тієї  що  мов  шепіт  морської  блакиті

Я  хоча  і  без  неї  але  не  одинокий
І  скільки  зможу  буду  чекати
Як  вітер  із  моря  затаївши  солоний
Її  ніжно  берегти  біля  серця  й  кохати

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485759
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2014
автор: Тарас Tінь