Незнайомка з’явилася в мене,
Якось так, як туман у вікні...
Теплим дощиком з ясного неба,
Наче Мавка під ранок у сні.
Полонила своїми чарами
І призналась землячка моя,
Що не стане життя міражами,
І не буде розбита сім’я…
Ну, а я закохався у неї…
Наплювати мені на роки,
Ми об’єднанні чудо землею,
Нас не гризтимуть більше вовки...
Небо ясне сіятиме далі,
Зацвітуть ще колись спориші,
Одягне моя люба коралі -
Буде свято у нашій душі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485802
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2014
автор: Віталій Назарук