Обікрали, одурили.
Кров невинную пролили.
Шию в злоби апогею
Вбрали у ярмо важкеє.
Плаче, стогне рідна Мати.
Сил нема на ноги стати.
Чорна хмара в небі висне.
Вражий чобіт душу тисне.
Скільки сліз гірких ще лити?
Рідну Неньку захистити
Поможи, прошу, Всевишній.
Чи такі уже ми грішні,
Що держави нам не мати,
Злих кайданів не порвати?
Мрії в райдужнім плетиві:
Мати, діти - всі щасливі,
В правді Божій, у любові -
Край квітучий, думи нові.
7.03.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485812
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.03.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)