На базарі біля стійки
Бабця продає
І картоплю і олійку,
В цілім те, що є.
Коли бачить у натовпі
Циган чорний йде:
Все бабуся враз ховає -
Позаду кладе.
Прийшов циган та й питає:
-« По чём, бабка, лук?»
У бабусі десь у горлі
Перебило дух.
Стоїть циган та дивиться
Очима, як ночі,
А бабуся затремтіла,
Опустила очі.
Коли раптом покотилась
Картопля з корзини,
Повернулась, оглянулась –
…Украли корзину.
«Вкрали, вкрали»- в крик бабуся -
Картоплю і сливи,
Ах ти ж злодій, тать нещасний
Злий та нечестивий…»
Подивився чорним оком
Циган на бабусю,
Повернувся собі боком
Та й пішов не в дусі.
Недалеко відійшов
Як його схопили
П’ять здорових мужиків,
Звалили, побили.
«-Це ти, сучий сину, вкрав
Корзину в бабусі?»
Та як вдарить його в вухо
Аж загуло в вусі.
Циган мовчки нахилився,
Картуза підняв:
«- А корзину – сказав тихо –
Ваш сусід украв…»
***
Дуже часто ми циган
Гудимо за кражу
А сусіда наш в цей час
Набирає стажу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485854
Рубрика: Гумореска
дата надходження 15.03.2014
автор: Віталій Поплавський