Додому йшовши капітан
Заскочив на хвильку
Пива випить в ресторан
Під солону кильку..
Глядь в кутку посолов"їлі
Троє із вояк -
Лейтенанти Шпак, Сурмило
Й прапорщик Буряк.
Загледівши начальника
Навитяжку Шпак,
Та піднятись вже не можуть
Сурмило й Буряк.
Роглянувши капітана
В профіль та анфас
Кинув прапор, з-під кафтана:
“-Сідайте до нас!”.
І для випадку такого
Прапорщик Буряк
Замовив ще гіркого,
До того ж коняк.
Одну, другу, третю пляшку
Всушивши до дна
Полірнули ще пляшкою
Сухого вина.
І розмова покотилась,
Мов сніжні бурти.
Під хмельком розговорились,
Перейшли на “ти”.
Капітан на ім'я Вася,
Прапорщик Іван,
Лейтенанти, друзі класні-
Вова та Степан.
Капітан піднявши чарку
Івана обняв
І не втратили щоб марку
Тихо запитав:
“-Скажи, Ваню, мені ти
Правду без прикрас,
Як вдається тобі пити
Коняк кожен раз?
Кожен день ти в ресторані,
За які шиши?
І зарплата в мене вища,
Ніж твої гроши.
-Може все ж повідаєш
Свій секрет мені,
Може просто підробляєш
Десь на стороні?.
- Ніякого тут секрету, -
Мовив прапор стійко, -
Треба просто цілувати
Свою жінку в шийку.
Капітан на вус змотав
Видудливши воду:
Ану спробую і я
Отаку методу.!...
...Жінка грала на роялі
Рапсодію Ліста,
Підікравсь вояк до неї
Ходою артиста.
Тихо так поцілував
Оголену шийку,
Жінці проілюстрував
Любов суперстійку….
Жінка скинула легеньку
Мелодійну ношу:
- Ну, що прапор, дорогенький
Знову треба гроші?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485879
Рубрика: Гумореска
дата надходження 15.03.2014
автор: Віталій Поплавський