Ніч зеленіє завивають собаки
Придорожна пилюка в'їдається в сніг
Чомусь мені не хочеться спати
Хоча втома і звалює з ніг
Вийду бродити в зачесане поле
І моя душа так само суха
Краями очей заливаюся болем
Немов їх вколола ця сіра трава
Далекі вогні найбільше байдужі
Щось в мені невпізненне зажали
Як втрата тієї що рятує від бурі
А можливо за тим що її і не знали
Так безмежно розлилась пустота
І вітер нестерпно лізе в обличча
Всюди ніч зелена сьогодні й ясна
А мені все ніяк і ніяк не спиться
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485943
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: Тарас Tінь