Два вікна, а за ними подвір’я.
Я туди вже давно не дивлюсь.
За подвір’ям суцільне безвір’я,
Та і я вже давно не молюсь.
Мені байдуже, що там говорять
За подвір’ям у темнім гаю.
Хай самі собі доленьку творять,
ну а я домалюю свою.
Не любила й не буду любити,
Не чекаю від вас я подяк.
Без кохання ще зможу прожити,
Без поваги, напевно, ніяк...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485952
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: Ноель