Залишу нині я печаль у чистім полі,
А звідтам принесу любимі квіти.
Коли прийдеш, скажу тобі: доволі.
У тебе є сім'я, робота, діти.
Ромашки і волошки переплетені колоссям.
Неправда, що коханка від кохати.
Ти любиш бавитись моїм живим волоссям,
А те, що серце не живе, не хочеш знати.
Був нині вітер в полі сильний.
Він гнув додолу колоски і квіти.
А я подумала: він, як і ти - безсилий
В житті моєму що-небудь змінити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486009
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: ОксМаксКорабель