Н а в п р о с т е ц ь

Навпростець,  манiвцями,  на  поклик  душі
Сумно  й  гордо  іду  по  незнаній  дорозі.
І  бузкові  крилаті  тривожні  віршІ°
Проводжають  мене  -  я  мовчати  невзмозі.
І  в  жалобі  тобі,  Україно,  молюсь.
Всі,  хто  неньку  не  кинув  в  біді  -    потерпають.
Хто  несе  на  штиках  нам  "Вєликую  Русь"
Кару  Божу  отримать  суворую  мають!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486025
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: Світлана Сопронюк