Лилися сльози у Тараса,
Ридав нестерпно і друг Вася,
Обоє бились за Вкраїну,
Разом поклали в домовину.
Обоє перед Богом стали,
Обох їх праведні вітали,
Життя віддали за Вкраїну,
Щоб захистить святу руїну.
Ридає гірко спільна мати-
За що ж вмирали ви, хлоп’ята,
За те, щоб Неньку роздирали ,
Ділили , в рабство продавали..
І все за те, що ви любили,
Молились Богу ,в мирі жили,
Прийшов негідник з Москви «брат»
Тарасові і Васі -кат!
Не вимерли ще всі Тараси,
Лишились Колі, Сєні, Васі,
Їм всім Вкраїна- це Держава,
Для неї вічність- Воля, Слава!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486030
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: горлиця