кохання моє. святиня моя.
я сповідалася тобі, мов святому отцю, і ти дарувало мені причастя. я молилася тобі щоденно. ти поселяло в мені спокій, благословляло мої слова.
кохання моє. храм мій.
я зводила тебе по цеглині, я розписувала стіни твої фресками, розставляла горщики з квітами, щоночі розпалювала ватру.
кохання моє. спокуса моя.
я згорала в тобі до останнього подиху, до останнього погляду.
я віддавалася тобі. сукня падала з пліч і ключиці вкривалися полум"ям.
і вологе дихання ковзало біля шиї, біля рук, біля серця.
кохання моє. втрачене моє.
я лежу серед твого храму і каміння летить у мене. і каміння летить з твоїх стін та із вулиць чужих людей. летить прямо у мою душу.
ти лежиш біля мене, засипане ладаном. я тримаю долоні твої льодяні.
я омиваю тебе/ себе слізьми. вию. і страшними дзвонами цей сум виливається у прокляте небо. і чорним прокляттям страх самоти заповнює груди. цей розпач повсюди.
кохання моє. біль моя.
я запалюю навколо тебе свічки. хай святиться тобі. хай воздасться тобі. душа моя відлітає з-під каміння твоїх руїн.
кохання моє. відпускаю тебе. амінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486052
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: Жабокрик