ми ввімкнемо кімнатне сонце
коли вікна – чорний атлас
і зіниця ночі бронзова
з них дивитиметься на нас
геть не гріє плафонне світило
загаси ти його скоріш
ліпше вкутаймо наші тіла
у обійми квартирних тиш
заколише на руках
подихів унісон
лиш настирливе в думках:
«тільки б все не сон...»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486113
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: Ана Захмарна