Прийшов той час,
Як потаємна мрія
Раптово стала на яву.
Воскресла враз,
Десь зникнувша надія
Зове мене в дорогу нелегку.
Зове мене,
Знов кличе за собою
Шукати свою неповторну путь
І стежкою своєю йти,
Не вештатись чужою.
Чужі дороги прямо не ведуть.
І власне поле важко перейти.
Та не попрошу допомоги,
І на коліна не впаду,
А буду йти,
Вперед до перемоги!
Хоч може я ніколи не дійду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486135
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.03.2014
автор: Apeno libero