Він образить її не словом,
Він не скаже нічого повір…
І неначе й не було розмови,
А всередині дикий звір..
А те що він образив не дійде,
Бо для образ ніби нема основи,
Аж поки есемеска не прийде,
Немов уривочок зі щирої розмови..
Коханий..зрозумій і знай …
Ти частіше образиш не словом,
Ти неначе не знаєш де край..
Ти немовби не тут тимчасово..
Не ховайся за безліччю справ,
все це скороминучо-нецінне
В яку б кишеню ти час не ховав
Усе це не поможе, все це тлінне..
А я, а знаєш я перетерплю,
Мені не вперше,
Я просто тобі в грудях сильно заболю..
І цим пояснення своє завершу..
Ну а самій залишиться той час,
Який тобі хотіла присвятити.
Надіюся, що ми не вб’ємо «Нас»,
Й ніколи не прийдеться відпустити..
Коли побачиш два пропущені на телефоні,
Дзвонила я цілком не випадково,
В цей час сльозами зрошую долоні,
Тебе я потребую терміново…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486168
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2014
автор: Incredible