Дозволь мені піти і я піду.
Дозволь мені забути, я забуду.
Дозволь забути, що тебе люблю
і що твоєю більше вже не буду.
Дозволь не відчувати ніжність рук,
забути смак терпкого поцілунку.
Дозволь не чути більше серця стук,
не пити з уст твоїх отруйних трунку.
Дозволь не бачити очей твоїх
і посмішки ласкавої спросоння.
Дозволь не чути рідний щирий сміх.
Дозволь забути всіх ночей безсоння.
Лише дозволь! Прошу тебе! Молю!
І я твоєю більше вже не буду.
Лише дозволь, назавжди я піду.
Лише дозволь, назавжди я забуду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486259
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2014
автор: Галина Семко