Шумить струнка тополя під вікном
До школи дзвоник більше не покличе
Урок…Хай ще повториться урок…
За обрієм дорога нас вже кличе.
Прийшла пора летіти від гнізда,
Де скільки років мріяли і жили.
Спасибі Вам , Учителько, за те ,
Що в світі жити нас навчили.
Спасибі Вам за молодість свою,
За душу,яку Ви не шкодували,
За Ваше серце ніжне,що для нас
Без болю і жалю подарували.
Кінець весни … Співає знов земля,
До класу кличе нас останній дзвоник,
Дитячий щебет чується здаля.
Горить у серці Вашім спомин.
Адже не давно ми такі були:
Не смілі ,як маленькі пташенята,
Але теплом душі зігріли Ви,
Навчили нас великий світ пізнати.
Тож хай роки проходять,хай летять.
Про Вас ми пам’ятати завжди будем,
Ведіть свої маленьких соколят
В життя нове, в хороші,добрі люди.
V.1987
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486317
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.03.2014
автор: леся квіт