Тупцює годинник на місці.
Улюблена книжка і чай.
За руку торкає півмісяць,
цитринові дольки гірчать.
Із дикістю звіра зарикав
розбуджений спогад з тенет,
неначе пекуча паприка,
ти спрагою мучиш мене.
І доки жива веремія
карміну кладе на вуста,
забути Тебе не зумію
для цього мій час не настав?
І доки весни дощовиця
змиватиме крицю зими,
нехай Тобі янгол насниться,
який обіймає крильми.
[img]http://artnow.ru/img/495000/495036.jpg[/img]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486348
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2014
автор: Окрилена