Життя - одне.
Умій його прожити.
Бо поле полем, а душа - навпомацки.
Зумій весь світ собі відкрити,
всі таємниці й темні невідомості.
Годинний вік збентежує електрика,
і вії стрілок сходяться опів-
дванадцята: розбитими лелеками
збирає місяць відголоски снів.
Життя, буття, мережа, екзистенція.
Багато людство скроїло личин,
але усе одно ніщо не вернеться
тож будь обачним в виборі причин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486383
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.03.2014
автор: URANIA