А дух підвів уже у сотий раз,
І ділять те, що кров'ю окропили,
Настав такий безчесний, дикий час.
Що брат на брата... Де б узяти сили?
А Схід і Крим - усе було ось тут,
Де б'ється серце вільною душею,
Де по артеріях сади цвітуть,
Де цвіт той пахне рідною землею.
Моя Вкраїно, мила і сумна,
Так вже було, ти пам'ятаєш досі,
То наш народ ледь вирвався з ярма,
То ми роками йшли голодні й босі.
Наш шлях терновий через війни був,
І брат вчорашній не стріляв у спину,
Тепер слов'янський дух навік заснув,
Бо брат на брата йде у цю хвилину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486556
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2014
автор: Невідомська Вікторія