Послухала путіна... Людоньки добрі!!!
Та він же нас любить, як рідних дітей!!!
Цей карлик лиш тільки подібний до кобри,
Насправді, для нього наш Крим - не трофей.
Всією душею за люд вболіває,
Віддасть все що має для блага кримчан!!!
У мене для вдячності слів вже немає,
Хоч ллються, зазвичай, неначе фонтан.
Ну як вам віддячити, паноньку "любий",
Де вам в Україні вділити землі?..
Якщо в скорім часі ви вріжете дуба,
Нехай поховають в степу москалі.
Вже бачу, як їдуть до вас на могилу...
(Туризм процвітатиме як у Кижах).
Ну що ж, пане путін, як зайва є сила,
Спасайте "братів" і... спаси вас, Аллах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486560
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2014
автор: Патара