Він помре, та на коліна НІКОЛИ НЕ СТАНЕ!

Розгулялись  москалики
На  нашій  Вкраїні,
Одягли  комуфляжики  
Зелені,  мов  змії.

День  і  ніч  окопи  риють  
Від  Криму  до  сходу,
В  тих  канавах  поховають  
І  свою  свободу.

Оточили  окупанти
Державні  кордони,
Понаїхало  "військових"
Повні  ешелони.

Від  себе  самих  боронять,  -
«Та  чи  ми  просили?»
Жили  мирно  з  усім  світом
Та  ще  б  довго  жили.

І  чекають  «брати  старші»,
Поки  козак  впаде.
Він  помре,  та  на  коліна  
НІКОЛИ  НЕ  СТАНЕ!    
(с)

***

продовження:  автор  мій  дідусь  Віктор  Михайлович

Лицар  впав,  та  знамено  -  
мільйони  піднімуть,
а  вражину-московину  -
гуртом  в  тартар  кинуть.  

07.05.2014

Та́ртар  (грец.  Τάρταρος,  Tartaros)  —  у  давньогрецькій  міфології  є  місце  в  підземному  світі,  це  темна  безодня  в  глибині  космосу,  нижче  від  Аїду.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486572
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2014
автор: Мира С