Розпалений вітром надії вогонь,
Невпинно блукав по вечірних слідах,
Він ніжно лоскоче в пульсації скронь,
І вічно шукає вірші у словах,
Я знаю, що світ не шукає пригод,
У шепоті перших вечірніх зірок,
Та хочу почути в тонах перших нот,
Твій поклик і серця самотнього крок,
Ти світлом ведеш по проспектах нічних,
Лиш сиві руїни заводів мовчать,
Коли всі тривоги притихли на мить,
Нестримні надії, як вперше, кричать,
Співають сонети колони й стовби,
Обіймами пестять нічні ліхтарі,
Ростуть серед міста безкрайні степи,
І тихо на гілку летять снігурі,
З тобою розлука, як зими, мине,
А скелі захочуть по-справжньому жить,
Мій попіл палає метровим вогнем,
І серце змогло світ чужий полюбить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486573
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2014
автор: VDMK