Забула. Стерла все із пам'яті
... і раптом гілочка жасмину.
Хтось вирвав просто так, натішився,
А потім на дорозі кинув.
Рятує час. Він добрий лікар,
затягує глибокі рани.
.. Хтось думав, що жасмин загине,
а він, на диво, й не зів'янув.
Згадалося барвисте літо,
нехай вернуть його не вдасться.
Та гілочка у білім квіті
згадала аромати щастя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486707
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2014
автор: ОксМаксКорабель