Роса на сонці у траві,
Сльозинку радості пустила,
Блищали очі ці ясні,
І колисали сад вітрила...
Її кохав травневий ранок,
Плекали мальви у рядні,
Нектару повного жбанок,
Наповнював мрії лляні...
Котилися клубки любові,
На промоклому стеблі,
Почуття заграли нові,
На заздрість втомленій землі...
Інкстинт забутого добра,
Вмістився у одній краплинці,
Як та невидима зоря,
Йшла до щастя по сходинці...
Але ж бо світ не є приємний,
І звідкись хмара надійшла,
Що ж, це - марно і даремно?
А все таки вона була...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486738
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2014
автор: Мандрівник