Обдурюють, немов дітей,
Обіцяють цяцьку,
Коли дійде до людей?
Що порють гарячку.
Та цяцянка-обіцянка,
Далека й медова,
Україна, немов бранка,
Нагода чудова.
Посіяти смуту, зло,
Згубити країну,
Куди гребе те весло,
Хто згинає спину?
Грають шахами і годі,
Пішаки в них прості люди,
При будь-якій лихій нагоді,
Море крові буде.
Кров пішаків – не королів,
Їм азарт від гри,
Сатана геть озвірів,
Є кругом сліди.
Про коріння геть забув,
Та про обіцянки,
Своє пекло сколихнув,
Ось вам і цяцянки.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/621-tsyatsyanka-obitsyanka.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486786
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.03.2014
автор: Антоніна Грицаюк