Не хочу помсти,Господи прости
І не під силу ,щось мені змінити.
Але ти бачиш Боже,в нікуди
Іде твоє творіння,де подіти?
Це божевілля,демонський протест?
Тебе мій Боже знову розпинають,
А Ти мовчиш,дав волю їм без меж,
«Не відають,що чинять»,і не знають.
Як на Голгофі ти за нас вмирав,
Ніхто тепер про це не пам’ятає.
Вони шукають на землі свій рай,
Що їхній рай у пеклі,ще не знають.
Не хочу помсти,Господи прости ,
Але очисти землю від безумних,
Як можеш,в їхні душі запали
Хоч каплю жалю до дітей майбутніх.
18.03.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486808
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 19.03.2014
автор: леся квіт