Коли застигла пісня смерті,
Валькірія тримає на руках.
Цілунок в губи - і твоя душа
Уже навіки з нею піде в небеса.
Прадавні Боги
П'ють хмільний напій,
Жартує Локі:
- Фенрір вже порвав ланцюг.
Брехав віками,
Хай іще збрехне.
Це не останній воїн,
Що сюди іде.
І ти крокуєш,
Збоку - діва чарівна.
Відкрив ворота:
Славні будьте, друзі... Ось і я!
18.03.2014
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
#СоціоПат
Читатити онлайн - https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/Vgsszkr5hgs[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2014
автор: Kukhta Bohdan