Весняні поцілунки із дощу

Чому  вона  мені  так  дорога
Що  я  не  бачу  окрім  неї  щастя
Шепочуть  лиш  одне  ім'я  вуста
А  в  серці  вже  горить  багаття

Але  запізно  мабуть  вже  ніколи
Очей  тих  дивних  не  побачити  мені
І  важко  важко  видіти  навколо
Геть  зовсім  інші  тільки  не  оті

Які  колись  навчили  як  кохати
Немов  весняні  поцілунки  із  дощу
Мені  у  серці  хочеться  їх  зберігати
І  все  за  що  я  сильно  нею  дорожу

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486909
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2014
автор: Тарас Tінь